Туман яром
Туман яром, туман долиною
Туман яром, туман долиною.
За туманом нiчого не видно,
Тiльки видно дуба зеленого.
Пiд тим дубом криниця стояла,
В тiй криницы дiвка воду брала.
Та й пустила золоте вiдерце,
Засмутила козаковi серце.
А кто ж теє вiдерце дiстане
Той зі мною на рушничок стане.
Обiзвався козаченько с гаръю,
Обiзвався козаченько с гаръю.
А я ж теє вiдерце дiстану,
А я ж теє вiдерце дiстану.
Та й з тобою на рушничок стану,
Та й з тобою на рушничок стану.
|